ангел
А́НГЕЛ, рідше А́НГОЛ, Я́НГОЛ, а, ч.
1. бібл. Духовна істота, створена Богом, посланець, вісник Бога.
Своїм анголам Він [Ісус Христос] накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу ниспошли. А чистим серцем? коло їх Постав ти ангели свої (Т. Шевченко);
Усі ангели в небі заспівають, віншуючи Христа народженного: "Слава в вишніх Богу і на землі мир..." (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. Буває, іноді старий Не знає сам, чого зрадіє, Неначе стане молодий, І заспіває... як уміє. І стане ясно перед ним Надія ангелом святим (Т. Шевченко).
2. чий, перен. Захисник або заступник; хранитель, охоронець.
– А знаєш, Густочко, пан Борис для молодих женщин [жінок] небезпечний чоловік!.. Так що, я буду твоїм добрим ангелом і заберу його від тебе (І. Франко).
3. перен. Людина, яка є втіленням краси, доброти, лагідності або зробила чи робить кому-небудь щось хороше, приємне.
[Дуенья:] Моя сеньйора – янгол милосердя! (Леся Українка);
– Полю, здрастуй! Скоріше, бо ми запізнимось. А ось і водичка мінеральна й помідорчики. Ти у мене ангел! (П. Автомонов).
(1) А́нгел-храни́тель (а́нгел-охоро́нець):
а) ангел, який опікується людиною на її життєвому шляху.
Коли Всемогутній поділив створену їм землю на країни, населені окремими народами, кожна країна – і кожний народ – дістали свого ангела-хранителя, як дістає його кожна людина при народженні свойому [своєму] (Н. Королева);
Хтось собі думає, що ангел-хранитель мусить бути лише лагідним і добрим, правда? А як же стерегти без меча, правда? (Р. Федорів);
Ангел-охоронець знаходиться при дорученому йому Богом християнинові протягом усього його земного життя (з рел.-церк. літ.);
б) (перен.) людина, яка допомагає кому-небудь, піклується про когось.
Вважаю цього великого хореографа своїм ангелом-хранителем: він першим побачив мої здібності та дав мені роль, коли я ще був учнем балетної школи (із журн.);
Хлопець став ангелом-охоронцем для своєї хворої сестри, написавши в Інтернет лист із проханням про допомогу (з газ.).
Значення в інших словниках
- ангел — Чи споріднені іменники ангел, Євангелія, Благовіщення? Коли Київська Русь прийняла християнство і посилилися контакти з Грецією, до нас прийшло багато нових слів. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- ангел — а́нгел іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ангел — (Божий) посланець, вісник, (вищої рант) архангел, Серафим, херувим; (добрий) охоронець, ангел-хоронитель; (хто) небесне сотворіння, обр. хто й мухи не зачепить; ангол, янгол. Словник синонімів Караванського
- ангел — [ангеил] -ла, м. (на) -лов'і /-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- ангел — -а, ч. 1》 рел. Надприродна істота, посланець, вісник Бога; зображується звичайно у вигляді юнака з крилами. 2》 чий, перен. Захисник або заступник; охоронець. 3》 перен., заст. Про людину (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ангел — а́нгел: ◊ ангел смерті вул. жінка, яка продає підроблену, неякісну горілку (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ангел — Ангел-хранитель, анголя, анголятко, архангел (головний), благовісник, вісник, глашатай, небожитель, оповісник, покликач, провісник, провіститель (церк.), херувим, херувимчик, янгол, янголя, янголятко, янголяточко Фразеологічні синоніми: Божий угодник; небесне створіння; небесний послушник Словник синонімів Вусика
- ангел — У християнстві безтілесна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога; добрі а. служать Богові й людям (напр., а. хоронитель), злі а. (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха; віра в існування а. присутня також в юдаїзмі та ісламі. Універсальний словник-енциклопедія
- ангел — А́нгел і я́нгол (іноді а́нгол), -ла; -ли, -лів (форма а́нгел стара, книжно-слов’янська; народня – я́нгол або а́нгол) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ангел — А́НГЕЛ, а, ч. 1. У релігійному культі — надприродна істота, посланець, вісник бога; зображується звичайно у вигляді юнака з крилами. Якби ангел з неба прилетів в Горобцівку, то й він не помирив би їх (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- ангел — А́нгел, а́нгол, -ла и а́нгель, -ля м. = янгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. ум. ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323. Словник української мови Грінченка