анексування
АНЕКСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. анексува́ти.
У 1938 р. західні держави Франція, Англія, а також Італія погодилися на анексування Гітлером частини чеських земель – Судет, маючи намір скерувати німецьку експансію на схід проти Радянського Союзу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анексування — анексува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- анексування — -я, с. Дія за знач. анексувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анексування — Анексува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)