анексування

анексува́ння

-я, с.

Дія за знач. анексувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анексування — анексува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. анексування — АНЕКСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. анексува́ти. У 1938 р. західні держави Франція, Англія, а також Італія погодилися на анексування Гітлером частини чеських земель – Судет, маючи намір скерувати німецьку експансію на схід проти Радянського Союзу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. анексування — Анексува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)