антиоксиданти

АНТИОКСИДА́НТИ, ів, мн. (одн. антиоксида́нт, у, ч.), фарм., хім.

Речовини, що запобігають окисненню органічних речовин або уповільнюють його.

У клінічних умовах для підвищення порогу стійкості мозкової тканини до гіпоксії застосовують антиоксиданти (з наук. літ.);

На думку вчених, ті ензими-антиоксиданти, що містяться в пиві, сприяють відновленню нормального рівня глюкози в крові (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антиоксиданти — -ів, мн. Речовини різноманітної хімічної природи, які гальмують або усувають окислення органічних речовин молекулярним киснем. || Речовини, що подовжують термін зберігання продуктів харчування шляхом захисту їх від псування (напр. прогірклість жирів і зміна кольору), викликаного окисленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. антиоксиданти — антиоксида́нти (від анти... і оксиди) речовини, що запобігають окисленню органічних сполук або уповільнюють його. До А. належать ароматичні аміни, феноли, нафтоли тощо. Словник іншомовних слів Мельничука