антистиль

АНТИСТИ́ЛЬ, ю, ч.

Відсутність ознак, властивостей, характерних для нормативних вимог, прийомів, якостей, рис чого-небудь.

Часто-густо наші архітектори пропагують зразки явного несмаку й антистилю в міській забудові (з публіц. літ.);

Через відношення “стиль – антистиль” визначається формування нашого ставлення до предметів і простору (із журн.).