антистиль

антисти́ль

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антистиль — АНТИСТИ́ЛЬ, ю, ч. Відсутність ознак, властивостей, характерних для нормативних вимог, прийомів, якостей, рис чого-небудь. Часто-густо наші архітектори пропагують зразки явного несмаку й антистилю в міській забудові (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах