антитромбін
АНТИТРОМБІ́Н, у, ч.
1. фарм. Лікувальний препарат, який використовують для протидії зсіданню крові.
Антитромбін перешкоджає утворенню тромбів (з наук. літ.).
2. біол. Білкова речовина, яка міститься у плазмі крові людей і тварин і сповільнює зсідання крові.
Брак антитромбіну в організмі є спадковим захворюванням (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антитромбін — антитромбі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови