антитромбін

АНТИТРОМБІ́Н, у, ч.

1. фарм. Лікувальний препарат, який використовують для протидії зсіданню крові.

Антитромбін перешкоджає утворенню тромбів (з наук. літ.).

2. біол. Білкова речовина, яка міститься у плазмі крові людей і тварин і сповільнює зсідання крові.

Брак антитромбіну в організмі є спадковим захворюванням (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антитромбін — антитромбі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови