антитіла
АНТИТІЛА́, ті́л, мн. (одн. антиті́ло, а, с.), біохім.
Речовини, що утворюються як відповідь на проникнення в організм людини або тварини антигенів і зменшують їх хвороботворну дію.
Чудова здатність крові людей, що перенесли інфекційне захворювання, утворювати згубні для мікробів або вірусів речовини – антитіла – відома давно і широко застосовується у медичній практиці (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антитіла — -іл, мн. (одн. антитіло, -а, с.), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок уведення в нього сторонніх білків, бактерій та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антитіла — див. імуноглобуліни Універсальний словник-енциклопедія
- антитіла — АНТИТІЛА́, і́л, мн. (одн. антиті́ло, а, с.), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок введення в нього сторонніх білків, бактерій та ін. Словник української мови в 11 томах