антропоніміка
АНТРОПОНІ́МІКА, и, ж., лінгв.
1. Галузь ономастики, що вивчає власні назви людей.
Антропоніміка вивчає імена людей, їх прізвища і прізвиська, псевдоніми (з наук.-попул. літ.).
2. Сукупність власних імен людей (антропонімів) у даній мові.
Антропоніміка української мови.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антропоніміка — антропоні́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- антропоніміка — -и, ж. Галузь ономастики, що вивчає власні назви людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антропоніміка — • антропоніміка (від грец.кого άνθροπος — людина і 'όνυμα — ім'я) - розділ ономастики, який досліджує власні особові імена людей, прізвища, прізвиська, гіпокористичні (зменшувально-пестливі) імена, псевдоніми, імена персонажів літ. творів тощо. Українська літературна енциклопедія
- антропоніміка — антропоні́міка, антропоні́мія (від антропо... і грец. όνυμα – ім’я) розділ лексикології, який вивчає власні імена людей. Словник іншомовних слів Мельничука
- антропоніміка — АНТРОПОНІ́МІКА, и, ж. Галузь ономастики, що вивчає власні назви людей. Антропоніміка.. вивчав імена людей, їх прізвища і прізвиська, псевдоніми (Наука.., 7, 1966, 53). Словник української мови в 11 томах