1. Словник української мови у 20 томах

апаратура

АПАРАТУ́РА, и, ж., збірн.

Сукупність апаратів (у 1 знач.).

Велика кімната .. Гарні старомодні меблі, шафа з медичною і хімічною апаратурою (І. Кочерга);

За допомогою радіолокаційної апаратури можна на великій відстані стежити за літаками в повітрі і кораблями в морі (з наук.-попул. літ.);

// Обладнання заводу, цеху, лабораторії і т. ін.

Хочу якнайдокладніше вивчити завод.., знати його апаратуру (Ю. Шовкопляс);

Політ проходив дуже успішно, вся апаратура космічного корабля працювала чітко (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апаратура — апарату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. апаратура — зб., обладнання, устатковання; механізми, прилади, машинерія. Словник синонімів Караванського
  3. апаратура — [апаратура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. апаратура — -и, ж., збірн. 1》 Сукупність апаратів (у 1 знач.). || Обладнання заводу, цеху, лабораторії і т. ін. 2》 Комплект підсилювачів, мікрофонів та гучномовців для концертної діяльності музичних ансамблів, оркестрів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. апаратура — И, ж., нарк. 1. Набір шприців для уколу. Треба апаратуру десь пробити. 2. Набір інструментів для домашнього виготовлення наркотиків. Менти накрили точку місцевих наріків. На місці були знайдені усі необхідні хімікати, апаратура, баяни і т. д. Словник сучасного українського сленгу
  6. апаратура — апарату́ра сукупність апаратів (приладів), обладнання лабораторій, цехів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. апаратура — Апарату́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. апаратура — АПАРАТУ́РА, и, ж., збірн. Сукупність апаратів (у 1 знач.). Велика кімната.. Гарні старомодні меблі, шафа з медичною і хімічною апаратурою (Коч., II. Словник української мови в 11 томах
  9. апаратура — рос. аппаратура сукупність апаратів (приладів), обладнання лабораторій, цехів. Eкономічна енциклопедія