апаратура

И, ж., нарк.

1. Набір шприців для уколу. Треба апаратуру десь пробити.

2. Набір інструментів для домашнього виготовлення наркотиків. Менти накрили точку місцевих наріків. На місці були знайдені усі необхідні хімікати, апаратура, баяни і т. д.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апаратура — апарату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. апаратура — зб., обладнання, устатковання; механізми, прилади, машинерія. Словник синонімів Караванського
  3. апаратура — [апаратура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. апаратура — -и, ж., збірн. 1》 Сукупність апаратів (у 1 знач.). || Обладнання заводу, цеху, лабораторії і т. ін. 2》 Комплект підсилювачів, мікрофонів та гучномовців для концертної діяльності музичних ансамблів, оркестрів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. апаратура — АПАРАТУ́РА, и, ж., збірн. Сукупність апаратів (у 1 знач.). Велика кімната .. Гарні старомодні меблі, шафа з медичною і хімічною апаратурою (І. Словник української мови у 20 томах
  6. апаратура — апарату́ра сукупність апаратів (приладів), обладнання лабораторій, цехів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. апаратура — Апарату́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. апаратура — АПАРАТУ́РА, и, ж., збірн. Сукупність апаратів (у 1 знач.). Велика кімната.. Гарні старомодні меблі, шафа з медичною і хімічною апаратурою (Коч., II. Словник української мови в 11 томах
  9. апаратура — рос. аппаратура сукупність апаратів (приладів), обладнання лабораторій, цехів. Eкономічна енциклопедія