апертура
АПЕРТУ́РА, и, ж.
1. опт. Отвір оптичної системи, що визначається розмірами лінз або діафрагм.
Максимальна точність фокусування залежить від числової апертури об'єктива (із журн.).
2. радіо. Частина поверхні складних антен, які випромінюють і приймають електромагнітні коливання в даних конкретних умовах.
Галузь наукових інтересів кафедри проектування радіоелектронних систем літальних апаратів: радіолокація, системи із синтезуванням апертури антени, інтерферометричні системи, навігаційні системи, моделювання (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- апертура — аперту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- апертура — -и, ж. 1》 Отвір. 2》 спец. Отвір у носії даних; отвір у диафрагмі фотооб'єктива. 3》 Набір знаків, який утворює маску для виділення необхідних символів у рядку, що аналізується. Великий тлумачний словник сучасної мови
- апертура — Отвір Словник застарілих та маловживаних слів
- апертура — аперту́ра (від лат. apertura – отвір) 1. Отвір оптичної системи, визначуваний розмірами лінз або діафрагм. 2. Кутова А. – кут між крайніми променями пучка світла чи радіоактивного проміння, що входить у прилад. 3. Числова А. – добуток показника заломлення середовища на синус апертурного кута. Словник іншомовних слів Мельничука