1. Великий тлумачний словник сучасної мови

апертура

аперту́ра

-и, ж.

1》 Отвір.

2》 спец. Отвір у носії даних; отвір у диафрагмі фотооб'єктива.

3》 Набір знаків, який утворює маску для виділення необхідних символів у рядку, що аналізується.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апертура — аперту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. апертура — АПЕРТУ́РА, и, ж. 1. опт. Отвір оптичної системи, що визначається розмірами лінз або діафрагм. Максимальна точність фокусування залежить від числової апертури об'єктива (із журн.). 2. радіо. Словник української мови у 20 томах
  3. апертура — Отвір Словник застарілих та маловживаних слів
  4. апертура — аперту́ра (від лат. apertura – отвір) 1. Отвір оптичної системи, визначуваний розмірами лінз або діафрагм. 2. Кутова А. – кут між крайніми променями пучка світла чи радіоактивного проміння, що входить у прилад. 3. Числова А. – добуток показника заломлення середовища на синус апертурного кута. Словник іншомовних слів Мельничука