апокаліпсис
АПОКА́ЛІПСИС, а, ч.
1. (з великої літери). Остання книга Біблії (Нового Завіту), яка містить пророцтва про кінець світу.
– Піїтика – чужий для мене світ... Мене обходить більш Апокаліпсис... (С. Голованівський);
Ніхто не знає – сьогодні, чи завтра, чи через тисячу літ почнеться нова ера, яку в Апокаліпсисі і названо Царством Христа (Л. Смілянський);
Апокаліпсис був написаний святим апостолом Іоанном Богословом на острові Патмос, куди він був засланий імператором Доміціаном за свідчення про Ісуса Христа (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Що-небудь катастрофічне для світу, цивілізації.
Треба зробити все для того, аби примара екологічного апокаліпсису зникла з обріїв України у майбутньому (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- апокаліпсис — апока́ліпсис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- апокаліпсис — -а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури 1 ст. н. е., у якій зібрано пророцтва про кінець світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- апокаліпсис — апокалі́псис (від грец. άποκάλυψις. – розкриття, одкровення) релігійно-містичний твір християнської літератури (68 – 69 pp. н. е.), сповнений «пророцтв» про «кінець світу». Словник іншомовних слів Мельничука
- апокаліпсис — Апока́ліпсис, -са, -сові, в -сисі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- апокаліпсис — АПОКА́ЛІПСИС, а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури І ст. н. е., у якій зібрані містичні пророцтва про кінець світу. — Піїтика — чужий для мене світ… Мене обходить більш апокаліпсис… (Голов.. Поезії, 1955, 283). Словник української мови в 11 томах