1. Словник української мови в 11 томах

апокаліпсис

АПОКА́ЛІПСИС, а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури І ст. н. е., у якій зібрані містичні пророцтва про кінець світу.

— Піїтика — чужий для мене світ… Мене обходить більш апокаліпсис… (Голов.. Поезії, 1955, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апокаліпсис — апока́ліпсис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. апокаліпсис — -а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури 1 ст. н. е., у якій зібрано пророцтва про кінець світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апокаліпсис — АПОКА́ЛІПСИС, а, ч. 1. (з великої літери). Остання книга Біблії (Нового Завіту), яка містить пророцтва про кінець світу. – Піїтика – чужий для мене світ... Мене обходить більш Апокаліпсис... (С. Словник української мови у 20 томах
  4. апокаліпсис — апокалі́псис (від грец. άποκάλυψις. – розкриття, одкровення) релігійно-містичний твір християнської літератури (68 – 69 pp. н. е.), сповнений «пророцтв» про «кінець світу». Словник іншомовних слів Мельничука
  5. апокаліпсис — Апока́ліпсис, -са, -сові, в -сисі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)