аполітизм

АПОЛІТИ́ЗМ, у, ч.

Байдуже ставлення до питань політики в якій-небудь сфері діяльності; ухиляння від суспільно-політичного життя.

Тенденції аполітизму й безтурботності у поезії передвоєнних літ були особливо небезпечними в умовах уже фактично розв'язаної фашистами Другої світової війни (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аполітизм — аполіти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аполітизм — АПОЛІТИЗМ – АПОЛІТИЧНІСТЬ Аполітизм, -у. Пасивне, байдуже ставлення до питань політики, уникнення участі в громадсько-політичному житті: тенденції аполітизму, теорії аполітизму. Аполітичність, -ності, ор. -ністю. Властивість аполітичного: гасло аполітичності, прояви аполітичності. Літературне слововживання
  3. аполітизм — -у, ч. Те саме, що аполітичність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аполітизм — аполіти́зм (від а... і грец. πολιτισμός – участь у державних чи громадських справах) байдуже (справжньо чи уявно) ставлення до політики, ухиляння від участі в політичному житті. В капіталістичних країнах... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аполітизм — АПОЛІТИ́ЗМ, у, ч. Те саме, що аполіти́чність. Активну боротьбу проти аполітизму і націоналізму, проти розтлінної писанини в українській літературі в 20-х роках здійснювали члени літературних об’єднань "Плуг", "Гарт" (Рад. літ-во, 3, 1958, 8). Словник української мови в 11 томах
  6. аполітизм — рос. аполитизм байдуже (справжньо чи уявно) ставлення до політики, ухилення від участі в політичному жит-і. А. є наслідком відсталості деяких верств населення, а також розчарування політикою правлячих класів, кіл. Eкономічна енциклопедія