апчхи

АПЧХИ́, АЧХИ́, виг., розм.

1. Звуконаслідування, що відтворює звук при чханні.

[Кезгайло:] Вся страва з перцем, і горілка з перцем, І навіть мед гіркий, як хрін... Апчхи! (І. Кочерга);

– Лишайся з нами, – понюхав просто з жмені табаки козак Ніс. – Чоловіком станеш... Ми тебе кашоваром настановимо. Апчхи!.. Бачиш, правда (Ю. Мушкетик);

– Тільки не чхай! – сказав дід. – Як то не чхати? – домовик розтулив рота і ловив повітря, вибалушивши очі. – Апчхи! – вибухнув він (Валерій Шевчук).

2. у знач. пред. Уживається як присудок за знач. чха́ти.

Нюхнув та – ачхи! (Сл. Гр.).