арден
АРДЕ́Н, а, ч.
1. Бельгійська порода робочих коней-важковозів.
Ардени як порода коней були виведені у XIX столітті в гірській місцевості Ардени (з наук.-попул. літ.).
2. Кінь такої породи.
Наїздив потім із міста до Волоса слідчий. Кожного разу сам Волос відвозив його на гладких арденах на станцію (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- арден — арде́н іменник чоловічого роду, істота порода коней Орфографічний словник української мови
- арден — -а, ч. Бельгійська порода робочих коней-важковозів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- арден — АРДЕ́Н, а, ч. Бельгійська порода робочих коней-важковозів. Наїздив потім із міста до Волоса слідчий. Кожного разу сам Волос відвозив його на гладких орденах на станцію (Панч, II, 1956, 9); Всесоюзний чемпіон... Словник української мови в 11 томах