1. Словник української мови в 11 томах

арден

АРДЕ́Н, а, ч. Бельгійська порода робочих коней-важковозів.

Наїздив потім із міста до Волоса слідчий. Кожного разу сам Волос відвозив його на гладких орденах на станцію (Панч, II, 1956, 9);

Всесоюзний чемпіон, прибалтійський орден Плексте [кобила] на випробуваннях везла 23 тонни вантажу (Рад. Укр., 6.Х 1965, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арден — арде́н іменник чоловічого роду, істота порода коней Орфографічний словник української мови
  2. арден — -а, ч. Бельгійська порода робочих коней-важковозів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. арден — АРДЕ́Н, а, ч. 1. Бельгійська порода робочих коней-важковозів. Ардени як порода коней були виведені у XIX столітті в гірській місцевості Ардени (з наук.-попул. літ.). 2. Кінь такої породи. Наїздив потім із міста до Волоса слідчий. Словник української мови у 20 томах