1. Словник української мови у 20 томах

арифметичний

АРИФМЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до арифметики (у 1 знач.).

О, як колись уважно ми читали, арифметичні кинувши задачі, розтріпані, замурзані книжки! (М. Рильський);

Ми поснідали і взялися до математики .. Знайти синус, вирахувати кут, зробити арифметичні підрахунки (Ю. Мушкетик);

Протягом майже 500 років цифрова обчислювальна техніка зводилася до найпростійших пристроїв для виконання арифметичних операцій над цілими числами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арифметичний — арифмети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. арифметичний — [ариефмеитичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. арифметичний — -а, -е. Стос. до арифметики (у 1 знач.). Арифметична прогресія — послідовність чисел, кожне з яких (крім першого) дорівнює сумі попереднього й певного сталого числа. Арифметичне середнє — частка від ділення суми кількох чисел на їхню кількість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. арифметичний — АРИФМЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до арифметики (в 1 знач.). Вона [електронна машина] провадить обчислення з швидкістю 2000 арифметичних операцій на секунду (Наука.., 1, 1957, 7). Словник української мови в 11 томах