аркатура
АРКАТУ́РА, и, ж., архт.
Ряд невеликих арок, які слугують прикрасою для стіни.
У Старому Селі біля Львова замкові вежі довжиною близько кілометра майстер оздобив аркатурою (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аркатура — аркату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аркатура — -и, ж. Кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аркатура — аркату́ра (нім. Arcatur, франц. arcature, від італ. arcata – аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень. Словник іншомовних слів Мельничука
- аркатура — (нім., фр. — ряд арок) 1. Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс). Архітектура і монументальне мистецтво