аркатура

АРКАТУ́РА, и, ж., архт.

Ряд невеликих арок, які слугують прикрасою для стіни.

У Старому Селі біля Львова замкові вежі довжиною близько кілометра майстер оздобив аркатурою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аркатура — аркату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аркатура — -и, ж. Кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аркатура — аркату́ра (нім. Arcatur, франц. arcature, від італ. arcata – аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аркатура — (нім., фр. — ряд арок) 1. Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс). Архітектура і монументальне мистецтво