артишок
АРТИШО́К, у, ч.
1. Багаторічна городня рослина родини айстрових з їстівними квітковими головками й великим пірчастим листям.
Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овочі, артишоки і деякі фрукти (М. Коцюбинський);
Розмножують артишок поділом кущів або насінням (з наук. літ.).
2. М'ясиста частина квітки цієї рослини, яку використовують як їжу.
Професор пригостив мене прекрасним обідом у ресторані, де мені подавали устриці, артишоки, чудове натуральне вино (з мемуарної літ.);
Для харчування краще використовувати головки артишоків зеленуватого кольору (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- артишок — артишо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- артишок — (росл.) карчох Словник чужослів Павло Штепа
- артишок — -у і -а, ч. 1》 Багаторічна городня рослина з їстівними м'ясистими квітковими головками й великим пірчастим листям. 2》 М'ясиста частина квітки цієї рослини, яку використовують як їжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- артишок — артишо́к (нім. Artischocke, італ. articiocco, від араб. аль-харшоф) рід багаторічних трав’янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Середземномор’ї та на Канарських островах. Деякі види культивують у багатьох країнах. Недорозвинені суцвіття використовують в їжу. Словник іншомовних слів Мельничука
- артишок — Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, овочева культура, походить із середземноморських країн; вживають в їжу м'ясисте квітколоже в свіжому або консервованому вигляді. Універсальний словник-енциклопедія
- артишок — АРТИШО́К, у і а, ч. 1. (Cynra scolymus). Багаторічна городня рослина з їстівними м’ясистими квітковими головками й великим пірчастим листям. Розмножують артишок поділом кущів.. або насінням (Колг. енц., II, 1956, 158). Словник української мови в 11 томах