артишок
АРТИШО́К, у і а, ч.
1. (Cynra scolymus). Багаторічна городня рослина з їстівними м’ясистими квітковими головками й великим пірчастим листям.
Розмножують артишок поділом кущів.. або насінням (Колг. енц., II, 1956, 158).
2. М’ясиста частина квітки цієї рослини, яку використовують як їжу.
Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овощі, артишоки і деякі фрукти (Коцюб., III, 1956, 408).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- артишок — артишо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- артишок — (росл.) карчох Словник чужослів Павло Штепа
- артишок — -у і -а, ч. 1》 Багаторічна городня рослина з їстівними м'ясистими квітковими головками й великим пірчастим листям. 2》 М'ясиста частина квітки цієї рослини, яку використовують як їжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- артишок — АРТИШО́К, у, ч. 1. Багаторічна городня рослина родини айстрових з їстівними квітковими головками й великим пірчастим листям. Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овочі, артишоки і деякі фрукти (М. Словник української мови у 20 томах
- артишок — артишо́к (нім. Artischocke, італ. articiocco, від араб. аль-харшоф) рід багаторічних трав’янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Середземномор’ї та на Канарських островах. Деякі види культивують у багатьох країнах. Недорозвинені суцвіття використовують в їжу. Словник іншомовних слів Мельничука
- артишок — Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, овочева культура, походить із середземноморських країн; вживають в їжу м'ясисте квітколоже в свіжому або консервованому вигляді. Універсальний словник-енциклопедія