аршин
АРШИ́Н, а, ч.
Давня східнослов'янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м.
Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було (Г. Квітка-Основ'яненко);
Соломіїн човен повернув боком і був усього на аршин од турецького (М. Коцюбинський);
Допитувалась [мати], .. скільки коштує аршин ситцю у Москві (А. Шиян);
// Лінійка, прут і т. ін. такої довжини.
Він зайшов у перший мануфактурний магазин, позичив там .. залізний аршин (В. Самійленко).
◇ (1) Арши́н у пле́ча́х у кого – хто-небудь широкоплечий, дужий.
– Куди лізеш? Не на тебе піджак шитий. Ось на кого! На Івана – у нього аршин у плечах! Добрий козак! (з газ.);
Мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) див. мі́ряти;
Мі́ряти / примі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) див. мі́ряти;
(2) На оди́н арши́н (копи́л):
а) (перев. з дієсл.) за тим самим зразком; однаково.
В Січі .. довкола великого майдану розташувалися курені, побудовані всі на один копил (П. Панч);
Сукні пошиті на один аршин – ті ж короткі рукави, тісний ліф і по подолу – густі оборки (із журн.);
Всі будівлі були збудовані на один аршин (з газ.);
б) дуже схожі між собою або такі самі, однакові.
– Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? – запитує хтось із бійців. – Теж неоднакові! У нас ширша, у них вужча .. Вона буде колись перешиватись? Щоб скрізь на один аршин? (О. Гончар);
[Конопліцький:] Оченята ніби хотять повистрибувати – всі вони [дівчата] на один копил (О. Коломієць);
(3) Під арши́н, заст.:
а) (зі сл. піти, взяти і т. ін.) до війська, в солдати.
Он у вдови один син, Та й той пішов під аршин... (П. Куліш);
Єсть у вдови їден [один] син – Взяти б його під аршин (С. Руданський);
б) підходить для служби у війську, в солдатах.
Усі невлад, усіх назад, В усіх доля-мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Т. Шевченко);
Поста́вити під арши́н див. поста́вити¹;
Як (мов, ні́би і т. ін.) арши́н (па́лицю, багне́та) проковтну́в див. проковтну́ти.
Значення в інших словниках
- аршин — арши́н іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
- аршин — А. Давня східнослов’янська одиниця довжини (0,711 м), яка вживалася до впровадження метричної системи. Літературне слововживання
- аршин — -а, ч., заст. Давня східнослов'янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнювала 0,711 м. || Лінійка, прут і т. ін. такої довжини. Міряти на свій аршин — оцінювати кого-, що-небудь тільки зі свого погляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аршин — Не міряй всіх на свій аршин. Не суди всіх по собі. Приповідки або українсько-народня філософія
- аршин — арши́н у пле́ча́х. Широкоплечий, дужий (про людину). — Куди лізеш? Не на тебе піджак шитий. Ось на кого! На Івана — у нього аршин у плечах! Добрий козак! (З газети). арши́н в плечі́. Никола йде, неначе брила,— Сажений зріст, аршин в плечі (П. Воронько). Фразеологічний словник української мови
- аршин — Арши́н, -на, -нові; -ши́ни, -нів і (після числ.) -ши́н. Два арши́ни. П’ять арши́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аршин — АРШИ́Н, а, ч., заст. Давня східнослов’янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м. Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- аршин — рос. аршин міра довжини давньої Русі. Один А. дорівнює 71,12 см. Надалі замінений метричною одиницею — метром. Застосовувався А. у Болгарії і Туреччині, дещо відрізняючись розмірами. Eкономічна енциклопедія
- аршин — Арши́н, -на м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) Въ Полт. губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. Словник української мови Грінченка