1. Словник української мови у 20 томах

асоціативний

АСОЦІАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. псих. Стос. до асоціації (у 3 знач.).

У поезії Т. Шевченка помічається стійкий асоціативний зв’язок між сльозами і росою: Як роса та до схід сонця, Покапали сльози; Тільки роси ранесенько Сльозами дрібними Їх умиють (В. Русанівський);

Асоціативний експеримент;

Асоціативний ряд.

2. мат. Який має властивість асоціативності (у 2 знач.).

Асоціативна алгебра;

Асоціативна операція.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асоціативний — асоціати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. асоціативний — -а, -е, псих. Стос. до асоціації (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. асоціативний — АСОЦІАТИ́ВНИЙ, а, е, псих. Стос. до асоціації (в 3 знач.). Це [ріст лобових часток] викликає поліпшення у дітей асоціативних зв’язків у корі головного мозку (Шк. гігієна, 1954, 53); Асоціативний експеримент. Словник української мови в 11 томах