1. Словник української мови в 11 томах

асоціативний

АСОЦІАТИ́ВНИЙ, а, е, псих. Стос. до асоціації (в 3 знач.).

Це [ріст лобових часток] викликає поліпшення у дітей асоціативних зв’язків у корі головного мозку (Шк. гігієна, 1954, 53);

Асоціативний експеримент.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асоціативний — асоціати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. асоціативний — -а, -е, псих. Стос. до асоціації (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. асоціативний — АСОЦІАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. псих. Стос. до асоціації (у 3 знач.). У поезії Т. Шевченка помічається стійкий асоціативний зв’язок між сльозами і росою: Як роса та до схід сонця, Покапали сльози; Тільки роси ранесенько Сльозами дрібними Їх умиють (В. Словник української мови у 20 томах