1. Словник української мови у 20 томах

астроном

АСТРОНО́М, а, ч.

Фахівець із астрономії.

Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра (М. Коцюбинський);

Астрономи пильно вивчали Сонце – найближчу до нас зірку (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астроном — астроно́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. астроном — -а, ч. Фахівець з астрономії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. астроном — Астро́ном, -ма; -номи, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. астроном — АСТРОНО́М, а, ч. Фахівець з астрономії. Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра (Коцюб., III, 1956, 334); Радянські астрономи пильно вивчали Сонце — найближчу до нас зірку (Наука.., 12, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах
  5. астроном — Астро́но́м, -ма м. Астрономъ. Ном. № 6540. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару. К. Дз. 141. Словник української мови Грінченка