астроном
астроно́м
-а, ч.
Фахівець з астрономії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- астроном — астроно́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- астроном — АСТРОНО́М, а, ч. Фахівець із астрономії. Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра (М. Коцюбинський); Астрономи пильно вивчали Сонце – найближчу до нас зірку (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- астроном — Астро́ном, -ма; -номи, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- астроном — АСТРОНО́М, а, ч. Фахівець з астрономії. Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра (Коцюб., III, 1956, 334); Радянські астрономи пильно вивчали Сонце — найближчу до нас зірку (Наука.., 12, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах
- астроном — Астро́но́м, -ма м. Астрономъ. Ном. № 6540. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару. К. Дз. 141. Словник української мови Грінченка