атакуватися
АТАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
Пас. до атакува́ти.
За морською системою позначень, що діяла у XVII ст., чорний вимпел означав, що судно, яке атакується, повинне припинити опір і негайно зупинитися (з наук.-попул. літ.);
Ті етнічні традиції, які зародились за часів Трипілля та Київської Русі, періодично атакувалися іноземними культурами (з наук.-попул. літ.);
Під час полювання на комах кажан із постійністю компасної стрілки зберігає “приціл” на об'єкт, що атакується, навіть якщо доводиться міняти напрям руху (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me