атукання
АТУ́КАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ату́кати; крики “ату”.
Під атукання мисливців собаки понеслися вперед (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
АТУ́КАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ату́кати; крики “ату”.
Під атукання мисливців собаки понеслися вперед (з газ.).