аудієнція
АУДІЄ́НЦІЯ, ї, ж.
Офіційне прийняття у глави держави або в особи, що обіймає високий державний пост.
По урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод (З. Тулуб);
// Приватний прийом, особиста розмова.
– Можеш зміркувати, любий мій, що з сеї [сієї] аудієнції я вийшов .. увесь облитий потом (І. Франко);
Вона подзвонила й попросила негайно аудієнції в хірурга (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аудієнція — аудіє́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аудієнція — -ї, ж. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що обіймає високий державний пост. || Про приватний прийом, особисту розмову. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аудієнція — аудіє́нція (від лат. audientia – вислухування) офіційний прийом у високопоставленої особи; в міжнародному праві – прийом главою держави глави дипломатичного представництва або особи, що обіймає високу державну посаду. Словник іншомовних слів Мельничука
- аудієнція — ПРИЙНЯТТЯ́ (зібрання запрошених осіб як урочистий захід перев. на честь когось, чогось), ПРИЙО́М рідше, ЗУ́СТРІЧ, РА́УТ заст.; АУДІЄ́НЦІЯ (у високих офіційних осіб). Словник синонімів української мови
- аудієнція — АУДІЄ́НЦІЯ, ї, ж. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що займає високий державний пост. Па урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод (Тулуб, Людолови, II, 1957, 336); // Про приватний прийом, особисту розмову. Словник української мови в 11 томах
- аудієнція — рос. аудиенция (латин. audientia — вислухування) — офіційний прийом у високопоставленої особи; у міжнародному праві — прийом першими посадовими особами високопоставлених дипломатичних представників. Eкономічна енциклопедія