аудієнція

АУДІЄ́НЦІЯ, ї, ж. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що займає високий державний пост.

Па урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод (Тулуб, Людолови, II, 1957, 336);

// Про приватний прийом, особисту розмову.

— Можеш зміркувати, любий мій, що з сеї аудієнції я вийшов.. увесь облитий потом (Фр., III, 1950, 245);

Вона подзвонила й попросила негайно аудієнції в хірурга (Смолич, І, 1958, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аудієнція — ПРИЙНЯТТЯ́ (зібрання запрошених осіб як урочистий захід перев. на честь когось, чогось), ПРИЙО́М рідше, ЗУ́СТРІЧ, РА́УТ заст.; АУДІЄ́НЦІЯ (у високих офіційних осіб). Словник синонімів української мови
  2. аудієнція — аудіє́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. аудієнція — АУДІЄ́НЦІЯ, ї, ж. Офіційне прийняття у глави держави або в особи, що обіймає високий державний пост. По урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод (З. Тулуб); // Приватний прийом, особиста розмова. Словник української мови у 20 томах
  4. аудієнція — -ї, ж. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що обіймає високий державний пост. || Про приватний прийом, особисту розмову. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аудієнція — аудіє́нція (від лат. audientia – вислухування) офіційний прийом у високопоставленої особи; в міжнародному праві – прийом главою держави глави дипломатичного представництва або особи, що обіймає високу державну посаду. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аудієнція — рос. аудиенция (латин. audientia — вислухування) — офіційний прийом у високопоставленої особи; у міжнародному праві — прийом першими посадовими особами високопоставлених дипломатичних представників. Eкономічна енциклопедія