аура

А́УРА¹, и, ж.

1. У парапсихології – сукупність енергетичних випромінювань людини; біополе.

Є люди, які неусвідомлено, поза своєю волею, первородно випромінюють негативну ауру, не за своєю волею створюючи дискомфорт навколишнім (Б. Олійник);

Як існує, безперечно, якесь біополе особистості, так існує й аура цілої нації, хоч неозброєним оком її й не видно (Л. Костенко);

Медитація занурює людину у власне споглядання, допомагає відкрити космос у своїй душі, сприяє очищенню аури (із журн.).

2. У фізиці – випромінювання електромагнітних хвиль від предмета у вигляді невидимого ореола навколо нього.

3. У релігії – сяйво, випромінюване божественними істотами і святими, зображуване у вигляді німба, а також узагалі слабке сяйво навколо предметів.

4. В астрології – про невидиму повітряну оболонку Землі, що сприймає вплив космічних сил на життя і долю людей.

Усі зовнішні космічні впливи, включаючи випромінювання зірок, Сонця, планет, досягають Землі, проходячи крізь її ауру (з газ.).

5. перен. Навколишні умови; психологічний клімат якої-небудь групи людей.

Загальна атмосфера була .. якась гнилісна, відразлива. Вже сама присутність у цій забрудненій аурі .. прилучала і тебе до творимої на очах усього світу підлості (Б. Олійник);

Аура сім'ї.

А́УРА², и, ж.

Те саме, що дри́мба.

Перша аура була металевою пластиною з п'ятнадцятьма прорізами, які закривалися відповідними сталевими язичками (з наук.-попул. літ.).