1. Словник української мови у 20 томах

аутбридинг

АУТБРИ́ДИНГ, у, ч., біол.

Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування неспоріднених особин.

Аутбридинг характеризується тим, що тварини, яких парують, не мають загального предка до четвертого покоління (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аутбридинг — -у, ч. Схрещування не споріднених між собою тварин або рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аутбридинг — аутбри́динг (англ. outbreeding, від out – поза і breed – розводити) схрещування не споріднених між собою тварин або рослин. Словник іншомовних слів Мельничука