аутизм
АУТИ́ЗМ, у, ч., мед., псих.
Хворобливий стан психіки людини, що характеризується заглибленням у внутрішні переживання з активним відстороненням від зовнішнього світу, відривом від реальної дійсності.
Виручені від продажу речей на благодійному аукціоні гроші мають надійти на будівництво школи-інтернату сімейного типу для дітей, що хворі на аутизм, дитячий церебральний параліч чи страждають від синдрому Дауна (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аутизм — аути́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аутизм — Крайня форма психічного відчуження, відмова індивіда від контактів з навколишнім оточенням, занижена можливість саморегуляції, прив’язаність до вузького кола ідей та уявлень, егоцентризм, неадекватність емоційних реакцій на поведінку людей. англ. Словник із соціальної роботи
- аутизм — -у, ч., мед. Патологічна замкнутість, відгородженість від реальної дійсності з утратою інтересу до спілкування, природних емоційних реакцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аутизм — аути́зм (від грец. αυτός – сам, один) хворобливий стан психіки людини, що характеризується заглибленням у власні внутрішні переживання, прагненням до відособлення від зовнішнього світу і поступовим відривом від реальної дійсності. Словник іншомовних слів Мельничука
- аутизм — Симптом психічних порушень; заглиблення у власні хворобливо викривлені внутрішні переживання, відособлення від зовнішнього світу; симптом шизофренії та дитячої психічної хвороби. Універсальний словник-енциклопедія