1. Великий тлумачний словник сучасної мови

аутизм

аути́зм

-у, ч., мед.

Патологічна замкнутість, відгородженість від реальної дійсності з утратою інтересу до спілкування, природних емоційних реакцій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аутизм — аути́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аутизм — Крайня форма психічного відчуження, відмова індивіда від контактів з навколишнім оточенням, занижена можливість саморегуляції, прив’язаність до вузького кола ідей та уявлень, егоцентризм, неадекватність емоційних реакцій на поведінку людей. англ. Словник із соціальної роботи
  3. аутизм — АУТИ́ЗМ, у, ч., мед., псих. Хворобливий стан психіки людини, що характеризується заглибленням у внутрішні переживання з активним відстороненням від зовнішнього світу, відривом від реальної дійсності. Словник української мови у 20 томах
  4. аутизм — аути́зм (від грец. αυτός – сам, один) хворобливий стан психіки людини, що характеризується заглибленням у власні внутрішні переживання, прагненням до відособлення від зовнішнього світу і поступовим відривом від реальної дійсності. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аутизм — Симптом психічних порушень; заглиблення у власні хворобливо викривлені внутрішні переживання, відособлення від зовнішнього світу; симптом шизофренії та дитячої психічної хвороби. Універсальний словник-енциклопедія