бабак
БАБА́К, рідше БАЙБА́К, а́, ч.
1. Великий гризун родини білячих, товстий і незграбний, що живе у степу в норах; цінний хутром та шкірою.
Рушиться по полю сніг. Свиснув бабак, почорніла дорога. Струмінь в ярочку побіг (Я. Щоголів);
Вже на одвалах нір вигрівались на сонці байбаки (Н. Рибак);
* У порівн. До війни ніде отак і не доводилось бувати. Сидів, як бабак, у своїй балці (А. Головко);
З ранньої осені до весни бабак впадає в сплячку (з навч. літ.);
// Хутро бабака.
Та таки й одягнена [Явдоха] .. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. перен. Неповоротка, ледача людина; нероба, ледар.
Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (І. Котляревський).
◇ (1) Як байба́к у норі́, зі сл. жити – одиноко.
– Істинно так... живи та їж, поки роток свіж. От, приміром, я: живу сам, як байбак у норі, тільки й того, що до церкви та додому (М. Лазорський).
Значення в інших словниках
- бабак — баба́к 1 іменник чоловічого роду, істота гризун баба́к 2 іменник чоловічого роду, істота про ледачу людину Орфографічний словник української мови
- бабак — -а, рідко байбак, -а, ч. 1》 Великий гризун, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром. 2》 перен. Про неповоротку, ледачу людину; нероба, ледар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабак — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- бабак — Гризун з родини віверових, заселяє луки високих Альп і Татр, цілинні ділянки степів Євразії, в Україні зберігся лише у заповіднику Стрілецький степ (Луганщина); довж. тіла бл. 60 см, хвоста бл. Універсальний словник-енциклопедія
- бабак — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
- бабак — БАБА́К, рідко БАЙБА́К, а, ч. 1. Великий гризун, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром і шкірою. Рушиться по полю сніг. Свиснув бабак, почорніла дорога. Струмінь в ярочку побіг (Щог. Словник української мови в 11 томах
- бабак — Бабак, -ка м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Гліб. бабак свиснув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). Чуб. ІІІ. 9. 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. Словник української мови Грінченка