бабак

Гризун з родини віверових, заселяє луки високих Альп і Татр, цілинні ділянки степів Євразії, в Україні зберігся лише у заповіднику Стрілецький степ (Луганщина); довж. тіла бл. 60 см, хвоста бл. 16 см; живе колоніями, риє глибокі складні нори, видає голосний свист, взимку впадає у сплячку; америк. родич — лісовий б.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

бабак — баба́к 1 іменник чоловічого роду, істота гризун баба́к 2 іменник чоловічого роду, істота про ледачу людину Орфографічний словник української мови
бабак — -а, рідко байбак, -а, ч. 1》 Великий гризун, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром. 2》 перен. Про неповоротку, ледачу людину; нероба, ледар. Великий тлумачний словник сучасної мови
бабак — БАБА́К, рідше БАЙБА́К, а́, ч. 1. Великий гризун родини білячих, товстий і незграбний, що живе у степу в норах; цінний хутром та шкірою. Рушиться по полю сніг. Свиснув бабак, почорніла дорога. Струмінь в ярочку побіг (Я. Словник української мови у 20 томах
бабак — див. ледачий Словник синонімів Вусика
бабак — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
бабак — БАБА́К, рідко БАЙБА́К, а, ч. 1. Великий гризун, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром і шкірою. Рушиться по полю сніг. Свиснув бабак, почорніла дорога. Струмінь в ярочку побіг (Щог. Словник української мови в 11 томах
бабак — Бабак, -ка м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Гліб. бабак свиснув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). Чуб. ІІІ. 9. 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. Словник української мови Грінченка