бабера

БАБЕ́РА, и, ж., зневажл.

Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.

Борис хотів ще захистити подругу перед баберою, але передумав, кинувся й собі за дівчиною (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабера — бабе́ра іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. бабера — БАБЕ́РА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Словник української мови в 11 томах