бабера

бабе́ра

іменник жіночого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабера — БАБЕ́РА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Борис хотів ще захистити подругу перед баберою, але передумав, кинувся й собі за дівчиною (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. бабера — БАБЕ́РА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Словник української мови в 11 томах