1. Словник української мови у 20 томах

бабитися

БА́БИТИСЯ, блюся, бишся; недок., мн. ба́бляться; зневажл.

Виявляти безвольність, нерішучість, розніженість.

– Годі бабитись, годі, як дитя за метеликом, ганятись за власними привидами! (І. Франко);

– Якого мені біса тут сидіти, – здивувався Бульба, звертаючись до Товкача. – Щоб я став гречкосієм, пічкуром. Доглядати вівці та свині та з жінкою бабитися (О. Довженко);

Онук колишнього кошового подався бабитися й багатіти (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабитися — ба́битися дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. бабитися — -блюся, -бишся; мн. бабляться; недок., зневажл. Виявляти безвільність, нерішучість, розніженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабитися — БА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. ба́бляться; недок., зневажл. Виявляти безвільність, нерішучість, розніженість. — Годі бабитись, годі, як дитя за метеликом, ганятись за власними привидами! (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. бабитися — Бабитися, -блюся, -бишся гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться. Словник української мови Грінченка