бабитися
БА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. ба́бляться; недок., зневажл. Виявляти безвільність, нерішучість, розніженість.
— Годі бабитись, годі, як дитя за метеликом, ганятись за власними привидами! (Фр., III, 1950, 405);
— Якого мені біса тут сидіти — здивувався Бульба, звертаючись до Товкача. — Щоб я став гречкосієм, пічкуром. Доглядати вівці та свині та з жінкою бабитися (Довж., І, 1958, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабитися — ба́битися дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
- бабитися — -блюся, -бишся; мн. бабляться; недок., зневажл. Виявляти безвільність, нерішучість, розніженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабитися — БА́БИТИСЯ, блюся, бишся; недок., мн. ба́бляться; зневажл. Виявляти безвольність, нерішучість, розніженість. – Годі бабитись, годі, як дитя за метеликом, ганятись за власними привидами! (І. Словник української мови у 20 томах
- бабитися — Бабитися, -блюся, -бишся гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться. Словник української мови Грінченка