бабити

БА́БИТИ, блю, биш; мн. баблять; недок., розм., заст. Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабити — ба́бити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. бабити — -блю, -биш; мн. баблять; недок., розм., заст. Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабити — БА́БИТИ, блю, биш; мн. ба́блять; недок., кого і без прям. дод., розм., заст. Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів. Свекруха моя в його [в нього] сина бабила (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. бабити — Ба́бити, ба́блю, ба́биш, ба́блять; баб, ба́бте; ба́блячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бабити — Бабити, -блю, -биш гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77. Словник української мови Грінченка