бабня
БАБНЯ́, і́, ж., зневажл.
Збірн. до ба́ба¹ 3.
– А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Я. Качура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабня — бабня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- бабня — -і, ж., зневажл. Збірн. до баба I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабня — див. баба Словник синонімів Вусика
- бабня — БАБНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до ба́ба¹ 3. — А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Кач., II, 1958, 8). Словник української мови в 11 томах