бабня

БАБНЯ́, і́, ж., зневажл.

Збірн. до ба́ба¹ 3.

– А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабня — бабня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. бабня — -і, ж., зневажл. Збірн. до баба I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабня — див. баба Словник синонімів Вусика
  4. бабня — БАБНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до ба́ба¹ 3. — А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Кач., II, 1958, 8). Словник української мови в 11 томах