бабня
БАБНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до ба́ба¹ 3.
— А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Кач., II, 1958, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабня — бабня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- бабня — -і, ж., зневажл. Збірн. до баба I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабня — БАБНЯ́, і́, ж., зневажл. Збірн. до ба́ба¹ 3. – А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
- бабня — див. баба Словник синонімів Вусика