бабня

БАБНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до ба́ба¹ 3.

— А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Кач., II, 1958, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабня — бабня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. бабня — -і, ж., зневажл. Збірн. до баба I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабня — БАБНЯ́, і́, ж., зневажл. Збірн. до ба́ба¹ 3. – А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
  4. бабня — див. баба Словник синонімів Вусика