бабусин
БАБУ́СИН, а, е.
Належний бабусі.
Казочки бабусині .. пластом ложилися на дитячий [Чіпчин] розум (Панас Мирний);
Від полум'я з печі бабусині лиця Червоними стали (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабусин — бабу́син прикметник Орфографічний словник української мови
- бабусин — -а, -е. Належний бабусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабусин — Бабу́син, -на, не; -сині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бабусин — БАБУ́СИН, а, е. Належний бабусі. Казочки бабусині.. пластом дожилися на дитячий [Чіпчин] розум (Мирний, II, 1954, 48); Від полум’я з печі бабусині лиця Червоними стали (Коцюб., І, 1955, 432). Словник української мови в 11 томах
- бабусин — Бабусин, -на, -не Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб. Словник української мови Грінченка