1. Словник української мови в 11 томах

бабусин

БАБУ́СИН, а, е. Належний бабусі.

Казочки бабусині.. пластом дожилися на дитячий [Чіпчин] розум (Мирний, II, 1954, 48);

Від полум’я з печі бабусині лиця Червоними стали (Коцюб., І, 1955, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабусин — бабу́син прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бабусин — -а, -е. Належний бабусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабусин — БАБУ́СИН, а, е. Належний бабусі. Казочки бабусині .. пластом ложилися на дитячий [Чіпчин] розум (Панас Мирний); Від полум'я з печі бабусині лиця Червоними стали (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. бабусин — Бабу́син, -на, не; -сині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бабусин — Бабусин, -на, -не Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб. Словник української мови Грінченка