1. Словник української мови у 20 томах

бабуїн

БАБУЇ́Н, а, ч.

Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці.

Цікавість завела мавпу в трансформатор на електростанції. Тут вона замкнула проводи високої напруги. Бабуїн загинув (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабуїн — бабуї́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бабуїн — -а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабуїн — (франц. babouin) мавпа роду павіанів родини собакоголових. Поширений в Центральній та Східній Африці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бабуїн — БАБУЇ́Н, а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці. Цікавість завела мавпу в трансформатор на електростанції. Тут вона замкнула проводи високої напруги. Бабуїн загинув (Веч. Київ, 6.I 1968, 4). Словник української мови в 11 томах