бабуїн
БАБУЇ́Н, а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці.
Цікавість завела мавпу в трансформатор на електростанції. Тут вона замкнула проводи високої напруги. Бабуїн загинув (Веч. Київ, 6.I 1968, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабуїн — бабуї́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бабуїн — -а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабуїн — БАБУЇ́Н, а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці. Цікавість завела мавпу в трансформатор на електростанції. Тут вона замкнула проводи високої напруги. Бабуїн загинув (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- бабуїн — (франц. babouin) мавпа роду павіанів родини собакоголових. Поширений в Центральній та Східній Африці. Словник іншомовних слів Мельничука