бабіруса
БАБІРУ́СА, и, ж.
Невелика дика тварина родини свинячих, поширена у болотистих лісах на деяких островах Індонезії.
У бабіруси сіра зморшкувата шкіра, маленькі стоячі вуха та сірі маленькі очі, які нагадують оленячі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабіруса — -и, ж. Один з диких представників родини свинячих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабіруса — Дика свиня, поширена в багнистих лісах о. Сулавесі та ін. островів Малайського архіпелагу; довж. бл. 1 м, вис. бл. 80 см; у самців довгі верхні ікла, закручені вгору і назад (часом занурені у шкіру губ); вимираючий вид, охороняється. Універсальний словник-енциклопедія